Погляд до минулости жывота Писаной і єй жытелїв

В северній части Низкых Бескидів, під главным карпатьскым верьхом, 14 кілометрів северовыходно од Свідника ся находить село Вышня Писана. Тото невелике село, котре лежыть на граніцї з сусїднїм Польском, є послїднїм найсевернїше положеным селом верьхнёй части долины рікы Капішовкы.

Čítať ďalej:

Старша історія

Село Вышня Писана патрить міджі наймолодшы села панства Маковіця і было заложене в послїднїй етапі взнику сел з того періоду – в другій половинї 16. стороча в ёго лїсній, северовыходній части.

Найстарша інформація о селї є в данёвім суписї Regestrum domorum et taxarum nobilium et rectificationum comitatus з року 1600 (MOL E 158, A2655, s. 328). Тот супис ся одлишує од другых, написаных перед ним, але і позад нёго, тым, же уводить чісла зданеных обысть.

Čítať ďalej:

Перша світова война

Зачаток 20. стороча принїс тому реґіону далше стражданя – першу світову войну. По выголошіню мобілізації наступили до армады способны хлопи у віцї до 50 років. Так зістали ґаздівства без робітных рук.

Čítať ďalej:

Жывот по взнику ЧСР

Взник Чеськословеньской републікы по скінчіню першой світовой войны прияли жытелї Вышнёй Писаной, але і цїлого реґіону з радостёв і надїёв на лїпшый жывот. Жытелї села ся традічно голосили к русиньскій народности, але в роцї 1919 ся із 115 жытелїв к русиньскій народности приголосило лем 46 а 69 ся приголосило к новій – чеськословеньскій народности, што было бесспорно проявом їх обчековань і позітівного одношіня к новій державі.

Čítať ďalej:

Друга світова война

Першы дотыкы войны село зажыло барз скоро. Уж восени 1939 року тады переходжали першы ґрупы біженцїв з Польщі. Господарьска кріза жытелїв ся в першых роках войнового словеньского штату згіршыла.

Першыма жертвами режіму ся стали жыдівскы фамелії. Зо села были в 1942 роцї насилно одволочены три худобны родины (родина Павла Меллера, Баруха Меллера і Берка Берковіча). Зо шістнадцятёх душ ся кінця войны дожыв єден чоловік. На маєток властників Егренберґа, Росенблута і Ґросса была увалена штатна справа.

Čítať ďalej:

Од ослободжіня по сучасность

Найважнїшов задачов жытелїв по навернутю з евакуації была обнова зніченого родного села. Уж 24. марца 1945 в селї взникнув Містный народный выбор (МНВ), председом котрого ся став Василь Юрчішін. Ёго задачов было орґанізовати погробы мертвых вояків і конїв, забезпечіти провізорну оправу пути і мостів, ліквідовати румовиска. Мав повинность і роздїлёвати потравины міджі жытелїв села.

Čítať ďalej:

Школство

В селї, як і на околіцї была довгый час низка уровень освіты. Перед першов світовов войнов ходили школярї до Ґрекокатолицькой церьковной школы в Нижнїй Писаній, но выслїдкы школованя были барз слабы, бо дїти ходили до школы лем тогды, кідь не было роботы дома, на ґаздівстві. Другым неприязным моментом быв факт, же главны предметы ся учіли по мадярьскы. Першу інформацію о школї сьме нашли з 1861 року, коли кантором і учітелём быв Андрій Гладоник, правдоподобно селян з высшов освітов.

Čítať ďalej:

Церьковный жывот

Важнов частёв жывота валалчан є духовный жывот. Вышня Писана была дакілько сторіч філіалков Ґрекокатолицькой парохії в Нижнїй Писаній. Матріка народженых, помершых і тых, котры ся в церькви вінчали, была веджена од 1752 року. В Штатнім областнім архіві у Пряшові є заархівована лем матріка парохії з років 1860 – 1862, 1866, 1867, 1869, 1875 – 1892 і 1895.

Čítať ďalej:

Жытелї села в чіслах

Чісло жытелїв і хыж в селї подля списованя людей в роках 1787 – 2001

ROK Počet obyvateľov Počet domov
1787 133 18
1828 190 22
1869 108 -
1880 107 20
1890 126 22
1900 156 29
1910 140 25
1919 115 21
1921 112 21
1930 166 23
1940 200 27
1950 167 26
1961 140 27
1970 138 27
1980 112 27
1991 79 27
2001 80 28

Čítať ďalej:

Сімболы села

Сімболы села Вышня Писана суть записаны до Гералдічного реґістра Словеньской републікы під сіґнатуров В – 172/2001 в такій подобі:

Ерб села

Ерб села ВЫШНЯ ПИСАНА

Čítať ďalej:

Волены представителї села

Жытелї села ся мусили в минулости попасовати з многыма тяжкыма задачами. Днешня подоба Вышнёй Писаной є выслїдком їх незвычайной робітности, выслїдком роботы як селян, так і функціонарїв села, котры ся все намагали зробити про село якнайвеце. Мена рыхтарїв до скінчіня першой світовой войны не знаме.

Čítať ďalej: